Рефлюкс у дітей 1-3 років

Рефлюкс у дітей 1-3 років: Коли зригування стає проблемою

Більшість немовлят переростають фізіологічний рефлюкс до кінця першого року життя. Цьому сприяє зміцнення м'язового клапана між стравоходом та шлунком, а також перехід на тверду їжу та більш вертикальне положення тіла. Проте у деяких дітей симптоми рефлюксу зберігаються і після року або навіть з'являються вперше. У цьому віці це рідше є нормою і частіше вимагає уваги педіатра або гастроентеролога.

Чому рефлюкс зберігається у малюків?

Причини можуть бути різноманітними:

• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): У деяких дітей нижній стравохідний сфінктер залишається слабким, що призводить до патологічного закиду вмісту шлунка в стравохід.
• Харчові тригери: Вживання певних продуктів може розслабляти сфінктер або підвищувати кислотність. До них належать цитрусові, томати, шоколад, жирна та смажена їжа.
• Харчова алергія: Алергічна реакція може викликати запалення стравоходу (еозинофільний езофагіт), що імітує або посилює симптоми рефлюксу.
• Запор: Переповнений кишечник підвищує внутрішньочеревний тиск, що "виштовхує" вміст шлунка вгору.

Симптоми рефлюксу у малюка

У дитини, яка вже вміє говорити, симптоми стають більш очевидними. Вона може скаржитися на біль у грудях або животі. У малюків, які ще не говорять, варто звертати увагу на непрямі ознаки:

• Поганий апетит або відмова від їжі.
• Дратівливість, плач після їжі.
• Часта відрижка, гикавка, кислий запах з рота.
• Поганий сон, часті нічні пробудження з плачем.
• Хронічний кашель, хрипи, часті отити (через потрапляння рефлюксату в дихальні шляхи).