Нервовий біль

Невропатичний біль: Коли "болять" нерви

Невропатичний, або нервовий, біль — це специфічний тип хронічного болю, який виникає не через подразнення больових рецепторів у тканинах (як при порізі або опіку), а внаслідок прямого пошкодження або захворювання самої нервової системи — периферичних нервів, спинного або головного мозку. Це "неправильний" біль, який виникає за відсутності реального пошкодження в тій частині тіла, де він відчувається. Мозок отримує хибні больові сигнали від пошкоджених нервів.

Як відчувається невропатичний біль?

Характеристики цього болю кардинально відрізняються від звичайного (ноцицептивного) болю. Пацієнти часто описують його незвичними словами:

• Пекучий, гарячий, "ніби окропом облили".
• Стріляючий, "як удар струмом".
• Колючий, "тисячі голок".
• Супроводжується іншими відчуттями: онімінням, поколюванням ("повзання мурашок"), підвищеною чутливістю до дотиків (аллодинія), коли навіть легкий дотик одягу викликає біль.

Причини пошкодження нервів

Безліч станів можуть призводити до розвитку невропатичного болю.

• Механічне стиснення нерва:
  • Радикулопатія ("корінцевий синдром"): Стиснення нервового корінця грижею міжхребцевого диска. Класичним прикладом є ішіас.
  • Тунельні синдроми: Стиснення нерва у вузьких анатомічних каналах, наприклад, синдром зап'ястного каналу.
• Метаболічні та інфекційні ураження:
  • Діабетична полінейропатія: Пошкодження нервів через високий рівень цукру в крові.
  • Постгерпетична невралгія: Біль, що зберігається після перенесеного оперізуючого герпесу.
• Токсичні ураження: Наслідки хіміотерапії або зловживання алкоголем.

Лікування невропатичного болю є складним, оскільки звичайні знеболювальні (НПЗЗ) на нього майже не діють. Використовуються спеціальні препарати — антиконвульсанти та антидепресанти, які впливають на передачу больових сигналів у мозку.