Задишка під час вагітності

Задишка під час вагітності: Пояснення та поради

Відчуття, що вам не вистачає повітря навіть після мінімального навантаження, наприклад, підйому на другий поверх, може викликати тривогу. Проте задишка (диспное) є надзвичайно поширеним симптомом, з яким стикається близько 75% вагітних жінок. У більшості випадків це фізіологічна норма, а не ознака проблем з серцем чи легенями.

Причини задишки на різних термінах

Механізм виникнення задишки змінюється залежно від триместру.

• Перший та другий триместри. На ранніх термінах ваш живіт ще маленький і не може тиснути на діафрагму. Головним "винуватцем" тут є гормон прогестерон. Його рівень стрімко зростає, і він безпосередньо впливає на дихальний центр у головному мозку, підвищуючи його чутливість до вуглекислого газу. В результаті мозок посилає сигнал дихати частіше та глибше, щоб забезпечити зростаючий плід достатньою кількістю кисню. Ви можете відчувати це як потребу зробити глибокий вдих, навіть перебуваючи у спокої. Це адаптивний механізм, який працює на користь вашої дитини. Детальніше про цей період читайте у наших оглядах першого та другого триместрів.
• Третій триместр. На пізніх термінах до гормонального фактору приєднується потужний механічний. Ваша матка досягає значних розмірів, піднімаючись високо в черевну порожнину і починаючи тиснути на діафрагму — головний дихальний м'яз. Це обмежує простір для повного розправлення легень, тому кожен вдих стає менш глибоким. Щоб компенсувати це, ви починаєте дихати частіше. Приємна новина: за кілька тижнів до пологів, коли голівка дитини опускається в таз (особливо на 36-38 тижні), тиск на діафрагму зменшується, і дихати стає помітно легше.

Чи вистачає кисню дитині?

Це головне питання, яке турбує мам. Відповідь: так, вистачає. Фізіологічна задишка вагітних — це дискомфорт для мами, але не проблема для дитини. Ваш організм дуже розумний: він адаптується і забезпечує плід усім необхідним через плаценту, навіть якщо вам здається, що ви не можете надихатися. Ключову роль відіграє регулярний пренатальний догляд, під час якого лікар контролює стан дитини.